Податок сплачують фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (надалі – об’єкт).
Якщо об’єкт нерухомості перебуває у власності кількох осіб – платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Важливо: кількість прописаних осіб ніяким чином не впливає на розмір податку.
Податок нараховується на площі нерухомості, що перевищують встановлений законодавством ліміт, на який зменшується база оподаткування об’єкта житлової нерухомості, а саме:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 м2;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 м2;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 м2.
Таке зменшення надається один раз на рік.
Приклад. Якщо у одного власника наявна квартира 70м2, то податок буде нараховуватися на 10 м2 .
Розмір податку встановлюють своїм рішенням органами місцевого самоврядування, але ставка податку не може перевищувати 1,5 % від мін. зарплати, встановленої на 1 січня за 1 м2. (у 2020 році максимальна ставка податку становить 70,84 грн. за м2., у 2019 році максимальна ставка податку становила 62,59 грн. за м2)
Податок обчислюють органи ДПС за місцем реєстрації власника нерухомості. Податкові повідомлення-рішення (ППР) із розміром податку надсилаються платнику податку до 1 липня 2020, а сплатити суму необхідно протягом 60 днів після отримання ППР.
У разі, якщо в ППР неправильно відображена сума податку, платник має право оскаржити його в адміністративному або судовому порядку. Порядок оскарження ППР в адміністративному порядку регламентовано Податковим кодексом України, в судовому – Кодексом адміністративного судочинства України.
